hvrenja

...тої миті наче відбувалось багато паралельних процесів, що вони відбуваються завжди, і що єдине межі їх тримають тебе осторонь від них усіх разом, що й складає єдиний міт, що з нього я мав щось на меті... Рік минув? Ні. Все ж таки два. Два роки. І якщо за ці два роки щось насправді і відбулось, цей допис має, як звітній, як буває звітнім концерт, це засвідчити... Я давно вже не писав в блог, - і це його час. В якусь мить я кинув ходити до музеїв, що до того робив часто – я вже не розумів, що я маю взяти там. Вчора подумки я перебирав як я дістався туди, куди дістався. Звичайно, якби я витрачав час на певні інші речі, - саме б ці речі й набули б розвитку. Але я витрачав їх на те – на що витрачав. Візіонерство, певною мірою, не тільки щось зайве, або погане – як тому вчили в минулому, - воно може виступати й в тій чи іншій ролі передбачення; саме ця його трактовка як візії, бачення – є найменш шкідливою. Вона дозволяє розібрати ці певні візії як факти вже апостеріорно, протрактуват