hvrenja

Жовтень в залізничній землі EBook Читати на сайті Жовтень в залізничній землі Джек Керуак 1957 ТАМ БУВ МАЛЕНЬКИЙ ПРОВУЛОК, У САН-ФРАНЦИСКО, позаду Південної Тихоокеанської станції на Третій і Таушенд в червоній цеглі в’ялих лінивих вечорів із всіма хто працює в офісах в повітрі чуєш струм їх пасажирської шаленості як тільки вони зарядяться на масу від Ринку і будинків Сансам пішки і в автобусах і всі гарно вбрані безпересадні робітники Фріско із Волкап водії вантажівок і навіть ця бідна замурзано-заплямована Третя Вулиця загублених бомжів навіть Негри такі безнадійні і далекий лівий Схід і значення відповідальності і спроба яку тепер вони тепер всі роблять стояти там спльовуючи в розбиту пляшку іноді п’ятьдесят в один вечір проти однієї стіни на Третій і Говард і тут всі ці Милбре й Сан-Карлос чіткозакроватчені виробники й пасажири Америки і Стальної цивилізації поспішаючої мимо з Сан-Франциско Кроніклз і зеленими Колл-Бюллетенями навіть н...

Бесплодная Земля EBook Беcплодная Земля Т.С. Элиот 1922 ПОГРЕБЕНИЕ МЕРТВОГО ИГРА В ШАХМАТЫ ОГНЕННАЯ ЦЕРЕМОНИЯ СМЕРТЬ ОТ ВОДЫ ЧТО СКАЗАЛ ГРОМ I. ПОГРЕБЕНИЕ МЕРТВОГО Апрель - беспощаднейший месяц, множащий Сирени из мертвой земли, болтающий Память с желанием, мешающий Сонные корни с весенним дождем. Зима нас держала в тепле, укрывая Землю снегом забвения, питая Жизнь легкую сухими клубнями. Лето дивило нас, проходя над Штранбергзе С душем дождя; в колоннаде мы стали, И вышли на свет, в Хофгартене, И выпили кофе, и час поболтали. Bin gar keine Russin, stamm’ aus Litauen, echt deutsch. (Я не Русская, родом из Литвы, настоящая немка) А когда мы были детьми, останавливались у эрцгерцога, Моего кузена, он брал меня на санки, И я боялась. Он говорил, Мари, Мари, держитесь крепче. И мы неслись вниз. В горах, вот где свободно себя чувствуешь. Я читала, чуть не всю ночь, зимой на юг поеду. Что есть корни впивающиеся, что ветви растущие Из ...

Наш Джим.  Каті Парк Хон В світі здзьобленім з косномозкого пилу, півкровка-асасін вбиває чоловіків перш ніж ті множаться в корпус, Він приточає власну нутрішню пісню. Він мандрує в пагінне місто де пильщики січуть колоди у пісні пловерів, і мансадори приручають бронків найчорнішої, найжагучішої крові. Невдовзі місто розквітає до жаху, і жухне перш ніж той вибухне. Привиди вибур’янюють з тіл гостро уявними руками. Кульгавий шахтар, який марить від сонця, чує тінь його нутрішній пісні, і кваче: черниця я чортова невдаха хоч будь-як. Півкровка лишає йому життя, їде в місто наметів зваляних із люцерни і склогольний дощ трощить вщент пильну тундру. Source: Poetry (April 2010)

Остаточна загуба Вільям Карлос Вільямс Був мерзлий день. Ми поховали кішку, потім взяли її коробку й запалили на задньому дворі. Ті блохи, що збігли землі і вогню померли від холоду.

Натовп на грі у м’яч Вільям Карлос Вільямс Натовп на грі у м’яч рухається одностайно духом даремності що захоплює їх –  всі хвилюючі деталі переслідування і втеча, помилка спалах генія –  всю до кінця зберегти красу до вічного –  Так в деталях вони, натовп прекрасні до них застережені всупереч салютують й викликають –  це живе, отруйне воно посміхається зловісно слова його ріжуть –  Галаслива жінка з матір'ю отримують це –  Єврей сприймає це безпосередньо – це вбивче, страшне –  Це Інквізиція, це Революція Це краса сама по собі що живе день за днем в них марно –  Це є силою їх обличь  Це літо, це сонцестояння цей натовп  підбадьорює, цей натовп сміється детально постійно, серйозно без думки

Хуртовина Вільям Карлос Вільямс Сніг: роки люті змінюються годинами, які поволі стікають –  хуртовина завиває власну вагу глибше й глибше в три дні чи шістдесят років, га? Тоді сонце! безлад жовтих і синіх клаптів – Волохаті виглядом дерева виступають в довгих провулках над дикою самотою. Людина обертається а там – її самотній трек розтягнутий над світом.

Ця кімната   Джон Ешбері Кімната в яку я ввійшов була сном цієї кімнати. Звичайно всі ці ноги на дивані були мої. Овальний портрет пса був мною в ранньому дитинстві. Щось проблискує, щось заминається. Кожен день в нас були на обід макарони крім неділі, коли вносився невеликий перепел подати нам. Чому я розповідаю тобі все це? Ти навіть не тут. переклад John Ashbery This Room https://www.poetryfoundation.org/poems-and-poets/poems/detail/52165

Адреса Джеймс Шайлер Праву руку прикрашає письмо, Моя ліва ладить новий секондхенд костюм верхи, з автівки я кажу, "Антиной, сидів як папуга, що лузга соняшникове насіння в гарячій крижаній печері або клітці, ти апогей. Кислотні пенси наповнять твій рот, твоя голова закотиться у солдатську гульню. Лети безпека що ти шукаєш і зневажаєш, різник з різницьким ножем придивляється. Швидка ця воша. Та та".

Причина Барбара Гест Ось чому я тут не в числі ібісів. Чому стійка парасоля міста накриває мене також.              Йшли дощі окультного сезону. Сніги стояли долішніми схилами. Було мокро і холодно в моїм роті.             Нестача взуття на тому, що виявилось бруківкою все ще античною             Добре дикий дикий будь-як в дикому більш безшумному синьому             Ваза стискає стебла пелюстки опадають  хризантема темніє             Іноді це гірчичне почуття тисне мене також. Мій сон рахується на соломки Вже я прокинулась і влилась в вулицю. переклад Barbara Guest A Reason   https://www.poetryfoundation.org/poems-and-po...

Кулак Дерек Волкотт (23.01.1930 — 17.03.2017)   Кулак стисся вкруг моєго серця ослаб трохи, і я вхопив проблиск; та він затягся знов. Коли я не любив болю любові? Та звелась була любов до манії. Це був дужий стиск безумця, це вчеплення за випуст безрозсудності, перед виючим зануренням в безодню. То тримайся міцно, серце. Принаймні так ти живеш.

Вільям Карлос Вільямс Книга перша : місцева гордість; весна, літо, осінь і море; визнання; корзина; колона; відповідь Грекам і Латинянам з заячими руками; підбирання; святкування; відмінні терміни; через множення редукцій до одного; дерзання; падіння; хмари розкладені на піщаному водоводі; вимушена пауза; важке заплутання; ідентифікація та план дій підмінити план дій; прийняття слабини; до діз- метаморфози. Патерсон Вступ "Твердість краси певний пошук. Але як ти знайдеш красу коли вона зачинена в розумі поза всіма відповідями?" Щоб почати, клади окреме й роби загальним, скручуючи в сумі, несправними вибірками - Учуй дерева, просто ще один пес серед безлічі псів. Що ще там? Що робити? решта - збігли - слідом за кроликами. Тільки каряка стоїть - в три ноги. Дряпай спереду й ззаду. Бреши та їж. Рий затхлу кістку - Початок є безсумнівно, кінець - відколи ми не знаємо нічого, чисті і прості, за ...