hvrenja

...тої миті наче відбувалось багато паралельних процесів, що вони відбуваються завжди, і що єдине межі їх тримають тебе осторонь від них усіх разом, що й складає єдиний міт, що з нього я мав щось на меті... Рік минув? Ні. Все ж таки два. Два роки. І якщо за ці два роки щось насправді і відбулось, цей допис має, як звітній, як буває звітнім концерт, це засвідчити... Я давно вже не писав в блог, - і це його час. В якусь мить я кинув ходити до музеїв, що до того робив часто – я вже не розумів, що я маю взяти там. Вчора подумки я перебирав як я дістався туди, куди дістався. Звичайно, якби я витрачав час на певні інші речі, - саме б ці речі й набули б розвитку. Але я витрачав їх на те – на що витрачав. Візіонерство, певною мірою, не тільки щось зайве, або погане – як тому вчили в минулому, - воно може виступати й в тій чи іншій ролі передбачення; саме ця його трактовка як візії, бачення – є найменш шкідливою. Вона дозволяє розібрати ці певні візії як факти вже апостеріорно, протрактуват...

Донецк. Май. 2016. 0. Еще один вид из окна. Слишком знакомый мне, существующий, существовавший, способный к существованию в бесчисленных вариациях. Впрочем, здесь сделана попытка передать туман, расстилающийся на закате. Я не помню такого. Видимо, климат меняется. Попытка передать, так же как и для всех следующих изображений, не говорит о том, что так это на самом деле есть. Попытка либо удачная, либо нет. Может быть, то есть не точно, как поэт, я могу, или вернее должен был бы, с легкостью читать символы. Знаки и символы правят миром. И это изречение принадлежит веку отнюдь даже не прошлому. Это, еще не то Лао Цзы, не то Конфуций формулировали. Читать символы не сложно. Настолько же, насколько каждый из нас поэт. Но как ученый я пристально вглядываюсь в их изнанку, зная, что каждый из них указывает на свои процессы, от взгляда скрытые, и, обязательно формирующие свои собственные символы, знаки. Некоторое мастерство образуется там, где не приходится затрачивать лишних ...