Вшанування Саду.
Медбх Мак’Гаккіан
1950
1950
Три вікна у роботі тут, складні
проміжки крізь день, всупереч світлу.
У неба вигляд, наче воно буде додано потім
до мигкотючого миру, який ніхто ще не бачив.
проміжки крізь день, всупереч світлу.
У неба вигляд, наче воно буде додано потім
до мигкотючого миру, який ніхто ще не бачив.
Малі дірки незручності поміж перекритого листя
доносять свій час до нас, як і ми свій час
даємо їм. Рука виразна на самоті,
череп та рука власника, що тримає те,
доносять свій час до нас, як і ми свій час
даємо їм. Рука виразна на самоті,
череп та рука власника, що тримає те,
разом на сторінці у п’ятдесят років,
з надранньою посмішкою. Мотузкова ваза
квітів вертає янголів
до землі, що й досі гарна кара.
з надранньою посмішкою. Мотузкова ваза
квітів вертає янголів
до землі, що й досі гарна кара.
текст: https://www.poets.org/poetsorg/poem/garden-homage
Краткий комментарий: гарної кари нема там, прекрасний коричневий це; але, перекладач, повною мірою не володіючи мовою, дав собі волю за всі ті можливі недоліки вишче...
Комментарии
Отправить комментарий