Вільям Карлос Вільямс
Книга перша
: місцева гордість; весна, літо, осінь і море; визнання;
корзина; колона; відповідь Грекам і Латинянам з
заячими руками; підбирання; святкування;
відмінні терміни; через множення редукцій до
одного; дерзання; падіння; хмари розкладені на піщаному
водоводі;
вимушена пауза;
важке заплутання; ідентифікація та план дій
підмінити план дій; прийняття слабини; до діз-
метаморфози.
Патерсон
Вступ
"Твердість краси певний пошук. Але як ти знайдеш
красу
коли вона зачинена в розумі поза всіма відповідями?"
Щоб почати,
клади окреме
й роби загальним, скручуючи
в сумі, несправними вибірками -
Учуй дерева,
просто ще один пес
серед безлічі псів. Що
ще там? Що робити?
решта - збігли -
слідом за кроликами.
Тільки каряка стоїть -
в три ноги. Дряпай спереду й ззаду.
Бреши та їж. Рий
затхлу кістку
-
Початок є безсумнівно,
кінець - відколи ми не знаємо нічого, чисті
і прості, за межею
власних своїх складностей.
Вже не буде
повернення: викручуючись з хаосу,
дев'ять місяців подиву, місто
людина, ідентичність – не будуть
інакше -
взаємопроникненням, хоч як. Крутись!
дивись, вивертайсь;
п'яно тверезо; славетно
трава; один. В незнанні
поточного знання й знання,
нерозрізненно, власне знищення.
(Множинне сім’я,
спаковане щільно з деталями, набрезгле,
втрачене у течії і в розумі,
знавісніле, спливає в тому ж
накипі)
Скручуйся, скручуйся тяжко з
числами.
Це неосвічене сонце
сходить в отворі
сонць сталих порожніх, так що ніколи в цьому
світі людина не живе як слід в своєм тілі
рятуй вмирання - і не знай собою
вмирання; вже був
задум. Понови себе
чином таким, в доповнення та у вирахування,
йдучи вниз та вгору.
і вміння
порушене думкою, звернуте, хай
береже його щоб не звернувся він більшого ніж
писання черствих віршів . . .
Уми як ліжка завжди прибрані,
(кам’яніші за берег)
неохочі чи неспроможні.
Вкочуватись, докладати,
від, штовхати та відскакувати, великого гуркоту:
знесений як повітря, зачовнений, різнокольоровий,
прибій морів -
від математики до звітів -
розділений, як роса,
плавкий туман, щоб вилитись й
зібратися у річку, що тече
та обвиває:
оболонки й маленьких звірят
звичайно, так, і для людини,
в Патерсон.
Обриси Гігантів
I
тільки один чоловік - як
місто.
читати далі -> www.hvrenja.ninja -> Патерсон
Патерсон лежить в долині під Водопадами Пассаік
вони витрачають води, що утворюють обрис його спини. Він
лежить на правому боці, голова в гуркоті
вод, що заповнюють його сни! Вічно спить,
його сни йдуть по місту, куди він подовжується
інкогніто. Метелики сідають на кам'яне його вухо.
Безсмертний - він ані рухається ані стрепенеться й зрідка
помітний, хоч й дихає і тонкощі його
каверз
креслять власну сутність під шум розливу
річки
анімуючи тисячу автоматонів. Які, бо вони
не знають ані джерел своїх, ані порогів своїх
розчарувань йдуть за межі тіл власних безцільно
здебільшого,
замкнені й забуті в своїх бажаннях - непробуджені.
- Скажи це, не в ідеях, але в речах:
нічого, крім порожніх лиць будинків
й циліндричних дерев
зігнуті, роздвоєні упередженнями і випадково -
розколоті, зморщені, пом'яті, строкаті, заплямовані -
засекречені – в тіло світла!
Зверху, вище, ніж шпилі, вище
навіть ніж офісні вежі, з мулистих полів
покинутих до сірих латок мертвої трави,
чорного сумаху, зів'ялих стебл бур'янів,
багнюки і хащів захаращених мертвим листям –
річка приходить розлитись над містом
й руйнується краєм горлянки
у відбої бризок й туманів веселки -
(як звичайну мову розв’язати?
. . вичесані в прямі лінії
з цієї крокви каменів
губ.)
Чоловік як місто і жінка як
- ті, що закохані. Дві жінки. Три жінки.
Незліченні жінки, кожна як квітка.
Але
Відносно віршів я залишаю тебе; чи будеш ти так ласкава,
повернути мені їх на нову мою адресу? І без турботи
коментувати їх, якщо знайдеш це незручним – бо там
ситуація була людська, а не літературна, яка й спонукала
мій телефонний дзвінок і візит.
З іншого боку, я знаю себе більш як ту жінку, ніж як поета;
і
маю стосунки менш з видавцями поезії, ніж з . . «
живими ...
Але вони провели розслідування . . . і двері мої засунуті
назавжди (я сподіваюсь, назавжди) для всіх працівників
громадського добробуту,
професійних благодійників, тощо.
професійних благодійників, тощо.
Стислі, як вода, що наближається
до краю, його думки
перемежені, відтручені й розрізані од,
здійнятий камінь - повернуті в бік
але вічно простягнуті вперед - або удар
вир і вихор, позначені
листям чи сирним накипом, здається
забули
відвоювати просування далі та
заступлені успішними ордами
які рвуться вперед – вони поєднуються зараз
скло – згладжені з власною бистротою,
тихо або здається тихо як в кінці
вони стрибають до висновку і
падають, падають у повітря! наче
здіймаються, звільнені від ваги,
розколоті навпіл, стрічки; приголомшені, п'яні
з катастрофою спуску
кружляють безпідтримні
лупати сі скелі: до грому,
наче блискавка вдарила
Вся легкість втрачена, вага знов набрана у
відсічі, люті
звільнення що веде до відскоку
від того, що йде за ним -
зберігаючись тим не менш у потоку, вони
повертають свій курс, повітря повнять
сум'яття і бризки
конотативні рівного повітря, однолітки,
заповнюють порожнечу
І ось, проти нього, витягується низька гора.
Парки її голова, вирізана, вище Водоспаду, тихою
річкою; Кольорові кристали секрет цих порід;
ферми й ставки, лавр і міркований дикий кактус,
квітнуть жовтим . . перед ним, його
рука підтримує її, в Долині Скель, сплячу.
Перли на щиколотках її, жахливе волосся її
вбране цвітом яблуневим розсіяне коло до
країни позадньої, прокидає їх мрії - де олень біг
і дика качка гніздилась боронячи галантний плюмаж*
В лютому 1857, Девід Хоуер, бідний швець з великою
сім'єю, без роботи і грошей, зібрав багато мушлів у
Нотч Брук поряд із містом Патерсон* Він знайшов коли їв їх
багато твердих речовин. Спочатку він викинув геть їх, але
на останок
подав деякі з них ювеліру, який дав йому двадцять п'ять –
тридцять доларів за штуку. Потім він знайшов інші. Одна
перлина чудового
глянцю була продана Тіффані за $ 900, а потім імператриці
Євгенії
за $ 2000, щоб стати відомою далі як "Королівська Перлина*
найкраща
із свого роду сьогодні в світі.
читати далі -> www.hvrenja.ninja -> Патерсон
читати далі -> www.hvrenja.ninja -> Патерсон
Комментарии
Отправить комментарий